интерпретация книги Ольги Кобылянской

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобровая,
Та чарівниченька справедливая.

У неділю рано зілля копала,
В понеділок — переполоскала,
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
Прийшов четвер — Гриць уже помер,
Прийшла п’ятниця — поховали Гриця.

А в суботу рано
Мати дочку била:
— Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
— Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має…
Нехай же Грицько нас двох не кохає!
Нехай не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться та й сирій землі.
Така тобі, Грицю, за теє відплата —
З чотирьох дощичок темненька хата….

Музика — Олександр Пономарьов
Слова — Олександр Пономарьов

Неймовірна посмішка твоя
Неймовірно радісний твій сміх
В твоїх очах всі океани і моря
Бог, як митець, довів в тобі свій кожен штрих.

Я завмираю коли поруч ти
Серце моє вистрибує з грудей.
Якщо ти скажеш в той момент мені «Лети!»
Я в небеса злечу найвище із людей

Безмежно в тебе закоханий
Нитки любові з’єднали нас
Безмежно в тебе закоханий
Як в перший раз
Як в перший раз.

Дай мені руку, ось моя рука,
Я зможу захистити нас від всіх
Моїй душі твоя душа така легка
Медово-солодко мені від вуст твоїх

Безмежно в тебе закоханий
Нитки любові з’єднали нас
Безмежно в тебе закоханий
Як в перший раз
Як в перший раз